Правила гри в парковий волейбол

Що таке парковий волейбол?

Конгрес ФІВБ, який відбувся в Токіо у листопаді 1998 року, затвердив основні принципи початку розвитку та популяризації паркового волейболу у всьому світі, як нової дисципліни. Парковий волейбол робить ставку на гравців, не обмежених віковими і статевими відмінностями, для яких участь важливіша за перемогу (але отримання балів залишається головною метою). Враховуючи простоту правил і те, що технічні вимоги до гравців значно спрощені, парковий волейбол є прекрасним введенням до гри в класичний волейбол. Крім того, так як півсвіту грає у волейбол “під відкритим небом”, ця нова дисципліна має безмежні можливості розвитку на всіх п’яти континентах.

Характеристика гри

У парковий волейбол грають двома командами, по 4 гравця в кожній команді, на майданчику, розділеному сіткою. Запасних гравців може бути не більше двох. Існують різні версії і різні обставини для адаптації гри до ігрових умов і характеристик гравців. Сама назва гри підказує, що в парковий волейбол в основному грають на свіжому повітрі, але можливо грати і в приміщенні. Для молодших категорій гравців може використовуватися спеціально адаптований м’яч, легший і більшого розміру. Хоча ознаки волейболу і залишаються, парковий волейбол має менше правил і вони значно спрощені. Важливими моментами залишаються чесна гра і спортивна поведінка учасників. У парковому волейболі використовується та ж система, як і в класичному волейболі, де кожен розіграш закінчується очком.

Основні правила

1. Матчі граються чотири на чотири. Заміни відбуваються під час гри, відповідно до попередньої домовленості.
2. Майданчики можуть бути розмірами (7х14м, 8х16м, 9х18м)
3. Використовується звичайний волейбольний м’яч. Для початківців може використовуватися легкий м’яч.
4. Суддівство в більшості випадків виконується одним з гравців, або одним із суддів, визначених організатором.
5. Розіграш починається з подачі.
6. Команда має право на максимум 3 торкання при поверненні м’яча. Контакт з м’ячем під час блоку не враховується. Один гравець не має права два рази підряд торкатися м’яча.
7. Для стимулювання довгих розіграшів м’яча враховуються тільки грубі технічні помилки.
8. Відбивати м’яч можна будь-якою частиною тіла. Ловити м’яч заборонено.
9. При виграші подачі, повинен подавати наступний гравець, згідно з чергою, узгодженої перед партією.
10. Коли м’яч знаходиться “поза грою”, дозволяється проводити необмежену кількість замін гравців (оговорюється перед грою, чи встановлюється організаторами турнірів)
11. Матч складається з розіграшу м’яча (кожен розіграш – одне очко), партії тривають до 25 або 15 очок (виграш повинен бути з різницею не менш 2 очок). Кількість партій до виграшу гри визначається організаторами. У разі нічиєї вирішальна партія грається до 15 очок (виграш повинен бути з різницею не менш 2 очок).
12. Команди міняються майданчиками під час партії, коли досягають 13 – для 25 очок, 8 – для 15 очок. Також зміна майданчиками відбувається по завершенні партії.
13. За умови ігор до 25 очок – в партії передбачено дві перерви для кожної команди та одна загальна технічна перерва. За умови ігор до 15 очок – в партії передбачена одна перерва для кожної команди та одна загальна технічна перерва.
14. Дотик до сітки не враховується, якщо не заважає грі.
15. Взаємодія з гравцями команди суперника (штовхання, утримування, дотику) заборонені.
16. Будь-яка помилка карається програшем м’яча з його наслідками (команда суперника отримує очко, і отримує право на подачу, або продовжує подавати).
17. Суддя протягом усього Турніру залишає за собою право на присудження і зміну категорії гравця (професіонал, любитель). На ігровому майданчику допускається присутність не більше одного професіонала. Для гравців, які потрапляють під категорію професіонал вводяться наступні обмеження:

• Атакуючі дії в стрибку заборонені;
• Силова подача в стрибку заборонена.

Пояснення: можливо атака лівою рукою (для лівші відповідно – правою) або атака без стрибка (з місця).