Правила гри в парковий волейбол
Що таке парковий волейбол?
Конгрес ФІВБ, який відбувся в Токіо у листопаді 1998 року, затвердив основні принципи початку розвитку та популяризації паркового волейболу у всьому світі, як нової дисципліни. Парковий волейбол робить ставку на гравців, не обмежених віковими і статевими відмінностями, для яких участь важливіша за перемогу (але отримання балів залишається головною метою). Враховуючи простоту правил і те, що технічні вимоги до гравців значно спрощені, парковий волейбол є прекрасним введенням до гри в класичний волейбол. Крім того, так як півсвіту грає у волейбол “під відкритим небом”, ця нова дисципліна має безмежні можливості розвитку на всіх п’яти континентах.
Характеристика гри
У парковий волейбол грають двома командами, по 4 гравця в кожній команді, на майданчику, розділеному сіткою. Запасних гравців може бути не більше двох. Існують різні версії і різні обставини для адаптації гри до ігрових умов і характеристик гравців. Сама назва гри підказує, що в парковий волейбол в основному грають на свіжому повітрі, але можливо грати і в приміщенні. Для молодших категорій гравців може використовуватися спеціально адаптований м’яч, легший і більшого розміру. Хоча ознаки волейболу і залишаються, парковий волейбол має менше правил і вони значно спрощені. Важливими моментами залишаються чесна гра і спортивна поведінка учасників. У парковому волейболі використовується та ж система, як і в класичному волейболі, де кожен розіграш закінчується очком.
Основні правила
- Матчі граються чотири на чотири. Заміни відбуваються під час гри, відповідно до попередньої домовленості.
- Майданчики можуть бути розмірами (7х14м, 8х16м, 9х18м)
- Використовується звичайний волейбольний м’яч. Для початківців може використовуватися легкий м’яч.
- Суддівство в більшості випадків виконується одним з гравців, або одним із суддів, визначених організатором.
- Розіграш починається з подачі.
- Команда має право на максимум 3 торкання при поверненні м’яча. Контакт з м’ячем під час блоку не враховується. Один гравець не має права два рази підряд торкатися м’яча.
- Для стимулювання довгих розіграшів м’яча враховуються тільки грубі технічні помилки.
- Відбивати м’яч можна будь-якою частиною тіла. Ловити м’яч заборонено.
- При виграші подачі, повинен подавати наступний гравець, згідно з чергою, узгодженої перед партією.
- Коли м’яч знаходиться “поза грою”, дозволяється проводити необмежену кількість замін гравців (оговорюється перед грою, чи встановлюється організаторами турнірів)
- Матч складається з розіграшу м’яча (кожен розіграш – одне очко), партії тривають до 25 або 15 очок (виграш повинен бути з різницею не менш 2 очок). Кількість партій до виграшу гри визначається організаторами. У разі нічиєї вирішальна партія грається до 15 очок (виграш повинен бути з різницею не менш 2 очок).
- Команди міняються майданчиками під час партії, коли досягають 13 – для 25 очок, 8 – для 15 очок. Також зміна майданчиками відбувається по завершенні партії.
- За умови ігор до 25 очок – в партії передбачено дві перерви для кожної команди та одна загальна технічна перерва. За умови ігор до 15 очок – в партії передбачена одна перерва для кожної команди та одна загальна технічна перерва.
- Дотик до сітки не враховується, якщо не заважає грі.
- Взаємодія з гравцями команди суперника (штовхання, утримування, дотику) заборонені.
- Будь-яка помилка карається програшем м’яча з його наслідками (команда суперника отримує очко, і отримує право на подачу, або продовжує подавати).
- Суддя протягом усього Турніру залишає за собою право на присудження і зміну категорії гравця (професіонал, любитель). На ігровому майданчику допускається присутність не більше одного професіонала. Для гравців, які потрапляють під категорію професіонал вводяться наступні обмеження:
- Атакуючі дії в стрибку заборонені;
- Силова подача в стрибку заборонена.
Пояснення: можливо атака лівою рукою (для лівші відповідно – правою) або атака без стрибка (з місця).